Наукометрія

Наукометрія – це розділ наукознавства, який вивчає еволюцію науки через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей, опублікованих в даний період часу, цитованість і т. д.

Основне завдання наукометрії полягає у дослідженні публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Ефективність наукової діяльності може оцінюватися з використанням як якісних, так і кількісних показників. В основі якісних оцінок лежать висновки експертів. Суб'єктивність подібних оцінок знижує достовірність отримуваних результатів.

Перелік профілів викладачів Придунайської філії у міжнародних наукометричних базах

Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних і патентній інформації: це число публікацій, аналіз частоти їх цитованості (індекс цитування), індекс Хірша, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій, участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Хірша і імпакт-фактор. Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні наукометричних баз даних.

Індекс цитування - прийнята в науковому світі міра значущості наукової роботи якого-небудь ученого або наукового колективу. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Однак для точного визначення значущості наукових праць важливо не тільки кількість посилань на них, але і якість цих посилань. В даний час індекс цитування визнаний як один із найефективніших показників світових систем наукової інформації.

h-індекс, або індекс Хірша - це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, заснований на врахуванні кількості публікацій та кількості цитувань цих публікацій. Наприклад, індекс Хірша дорівнює 10, якщо у автора є 10 публікацій, кожна з яких цитується іншими авторами не менше 10 разів. Статті, цитовані менш ніж 10 разів , в індексі не враховуються.

Імпакт-фактор - це чисельний показник авторитетності наукового журналу, що відображає кількість посилань на статті, опубліковані в журналі за два попередні роки, віднесене до загальної кількості статей, опублікованих у цьому ж журналі за ці роки. Щорічно імпакт-фактор розраховується Інститутом наукової інформації, який у 1992 році був придбаний корпорацією Thomson і публікується у журналі «Journal Citation Report». Відповідно до імпакт-фактору оцінюють рівень журналів, якість статей, опублікованих в них, дають фінансову підтримку дослідникам. Імпакт-фактор має хоча й велике, але неоднозначно оцінюється вплив на оцінку результатів наукових досліджень.

Найбільш авторитетні і повні міжнародні бази даних, спрямовані на вивчення наукової активності країн (вчених, організацій) за бібліометричними показниками:

Web of Science (WoS) Філадельфійського інституту наукової інформації корпорації Thomson Reuters
Scopus видавничої корпорації Elsevier.

Їхні дані враховуються в різних міжнародних і національних рейтингових системах.

Scopus

SCOPUS – мультідисциплінарна бібліографічна та реферативна база рецензованої літератури: наукових журналів, книг, матеріалів конференцій, патентів. Scopus пропонує всебічний огляд дослідницьких результатів у сферах науки, технології, медицини, соціальних наук, мистецтва та гуманітарних наук. Пошукова система Scopus також пропонує інструменти та засоби контролю за ефективністю досліджень, які допомагають оцінювати авторів, напрямки досліджень та журнали. Розробляється і підтримується видавництвом «Elsevier». Вона є комерційною БД і повна її версія доступна тільки на умовах передплати через веб-інтерфейс.

Скористайтесь добіркою посилань на матеріали та ресурси, які допоможуть Вам у роботі з базою Scopus:

S C O P U S

Web of Science

Web of Science корпорації Thomson Reuters - найавторитетніша в світі аналітична і цитатна база даних журнальних статей, що об'єднує 3 бази: Science/Social, Sciences/Arts & Humanities, Citation Index. (Доступ до них обмежений, лише за передплатою). Ці ресурси не містять повних текстів статей, однак включають посилання на повні тексти в першоджерелах та списки всіх бібліографічних посилань, що зустрічаються в кожній публікації, що дозволяє в короткі терміни отримати найповнішу бібліографію по темі (глибина архіву - 20 років).

Index Copernicus

Index Copernicus(IC)(Польща)- міжнародна Наукометрична база даних (Index Copernicus Journals Master List). Даний сайт включає індексування, ранжування та реферування журналів, а також є платформою для наукової співпраці та виконання спільних наукових проектів. База даних має кілька інструментів для оцінки продуктивності, що дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій окремих учених або наукових установ. На додаток до оцінки продуктивності Index Copernicus також пропонує традиційні реферування та індексування наукових публікацій.

Google Scholar (Google Академія)

Google Scholar (Google Академія) також має свої наукометричні показники.

Google Академія (Google Scholar) - є вільно доступною пошуковою системою, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій всіх форматів і дисциплін.

Використовуючи єдину форму запиту, можна виконувати пошук в різних дисциплінах і за різними джерелами.

Але варто пам’ятати, що наукометричні показники на всіх цих ресурсах будуть різні. В РИНЦ представлені, в основному, журнали пострадянського простору; Google Академія (Google Scholar) індексує видання усього світу, але не всі видання і не завжди своєчасно потрапляють до списків Google Академії, а в Scopus дуже маленька представленість вітчизняних видань.

Відкритий український індекс наукового цитування

Open Ukrainian Citation Index (OUCI) - пошукова система і база даних цитувань українських наукових видань. OUCI покликаний спростити пошук наукових публікацій, привернути увагу редакцій до проблеми повноти та якості метаданих українських наукових видань, покращити представлення українських наукових видань у спеціалізованих пошукових системах (наприклад, Dimensions, Lens.org, 1findr, Scilit), що може розширити їхню читацьку аудиторію, дозволить бібліометристам вільно вивчати зв’язки між авторами та документами з різних наукових дисциплін, зокрема, в галузі суспільних та гуманітарних наук.

Цифровий ідентифікатор об’єкта DOI

Цифровий ідентифікатор об’єкта DOI (The Digital Object Identifier) — це унікальне гіперпосилання, яке забезпечує прямий зв’язок із публікацією. DOI функціонує як вбудоване посилання, код, що дозволяє віднайти будь-яку публікацію на будь-якому ресурсі незалежно від мови первинного посилання, чітко вказує розташування статті у мережі Інтернет, забезпечує постійний та надійний зв’язок між публікаціями. Це гіперпосилання (шлях до публікації) є усталеним і не залежить від зміни видавця, хостінгу чи назви видання: за допомогою DOI користувач має за один крок дійти до потрібної публікації.

DOI або ідентифікатор цифрового об'єкта: актуальність та етапність присвоєння